ДУБЛІН

    ДУБЛІН (англ. Dublin; ірл. Doubh Linn - «чорна заводь»; також Балі-Аха-Кліах, Baile Atha Cliath - «селище у броду, зарослого лозою»), столиця Ірландії. Близько 1 млн. жителів (1997, з передмістями). Головний порт країни, міжнародний аеропорт Коллінзтаун. Поромна переправа з м. Холіхед і з Ліверпулем. Промисловість: машинобудування, суднобудування, металообробка, пивоваріння, текстильна, швейна, харчова промисловість (в т. ч. пивоварна компанія «Гіннес»).

    Культурний і науковий центр Ірландії: Академія наук, Академія мистецтв, Рада мистецтв, Національна бібліотека, Дублінський університет, або Трініті-коледж (заснований 1592), Дублінський міський університет (заснований 1975 як Національний інститут вищої освіти), Національний музей, Національний музей науки і мистецтва, Національна галерея, Еббі-театр, Гейт-театр, експериментальний Пикок-театр, театр Олімпія, оперний Гейеті-театр, Симфонічний оркестр радіо і телебачення.

Історичний нарис

     Про перші поселення в цьому районі згадується в 291, але перша достовірна згадка про місто вказує, що Дублін було засноване норманами в 9 ст., З 1014, з поразки в битві при Клонтарфе, активно заселявся ірландцями, асимілювалися з норманами. У 1170 захоплений королем Лейнстера Дермот, але незабаром завойований Генріхом II для англійської корони і став центром англійської колонії в Ірландії (т. зв. Пейл). У першій половині 17 ст. був захоплений шотландцями, а потім переніс епідемію чуми. У 1649 захоплений військами Олівера Кромвеля. Протестантами було завдано серйозної шкоди місцевим церквам, а населення скоротилося до 9 тис. Після відновлення монархії заселявся (крім ірландців) численними біженцями-протестантами з континентальної Європи. У 18 столітті Дублін переживає культурний розквіт, тут творять багато письменників і музиканти. У 19 ст. почався період бурхливого росту промисловості.

     Головний центр боротьби ірландців за незалежність, арена Ірландського повстання 1916. У січні 1919 тут зібрався ірландський парламент (Дайл Ейреанн), з 1922 виведені англійські війська, Дублін - столиця Ірландської Вільної держави, з 1949 - Ірландської республіки.

Планування, архітектура, пам'ятки

     Розташований на березі Дублінської затоки в гирлі річки Ліффі, і відстань від Дублінського замку до будь-якої околиці міста не перевищує 7 км. Великий Дублін (з передмістями) охоплює площу діаметром до 50 км. У місті мало висотних будівель, оскільки був прийнятий закон, що забороняє будівництво будинків понад 10 поверхів.

    Архітектурні пам'ятки: Замок (нині Палац юстиції, 13 ст.), Готичні церква Христа (Крайст-Черч, 1038-1225) і собор Святого Патріка (1190, перебудований після 1362; його деканом в 1713-45 був Джонатан Свіфт). Парадні ансамблі в стилі класицизму: Резиденція лорд-мера (1705), де в 1919 була ратифікована Декларація незалежності Ірландії, Ленстер-хаус (1745), де нині засідає ірландський парламент, Трініті-коледж, нині університет (фасад 1759; в знаменитій бібліотеці безліч рідкісних рукописів і видань), Чарлімонт-хаус (нині Галерея сучасного мистецтва, 1763-70), ратуша (1769), Ірландський банк (1729-1805), будівля Митниці (1781-91), Судових палат («Чотирьох судів», 1786 -1802), церква Святого Георгія (1794-1802). У 1913 складений план реконструкції Дубліна (архітектор Л. П. Аберкромбі) і побудовані аеровокзал (1937-41), автовокзал (1951-53), ряд житлових і промислових комплексів.